Коли дерева були вищі, коли ракети були товщі

84

Доброго дня! Я трохи знаю цих всіх і хочу вам розповісти, чому всі так роблять.

Отже, повернемося років на сорок тому, в часи «розвиненого СРСР», які зараз так люблять згадувати з ностальгією.

Припустимо, вам знадобилася поличка в коридор. Ні, в «Икею» ми не підемо: її немає. І в меблевий ми не підемо: там черга під запис на півроку вперед. На що черга? А ось що привезуть, то і візьмете, якщо захочете. Тому ми з вами поїдемо на дачу, де зберігається старий бабусин комод, який плутався в кімнаті і тому був засланий. Отпилим стінку — і поличка готова!

Як, ви його просто викинули?! Ви що, з глузду з’їхали?

В магазині знову гнила картопля — як зазвичай. Хорошу відразу розхапали свої по блату, решту викинули на прилавок, хто встиг — той набрав, залишилося ось це, з ароматом землі і спирту. Можна, звичайно, поїхати на ринок — там є гарна картопля, правда коштує вона, як золота. А як ви хотіли — всі хочуть добре жити. Але ж у вас є дача — їдьте туди, накопайте кілька мішків.

Як, ви не посадили цього року картоплю?! А помідори з огірками-то хоч є? Не, ви ненормальні!

Вдалося купити аж три кілограми м’яса? Як тільки ви зуміли, його ж по два в одні руки дають? Два рази в черзі стояли? Герої! Давайте зваримо суп на честь цієї події.

Як, у вас немає великої каструлі? Це означає, супу вийде мало, ви його з’їсте за день, а потім що є будете? Ну хто ж так робить…

У двоюрідної сусідки дружини брата чоловіка весілля? Ну, значить, є привід відсвяткувати! Заради такого не шкода і пройтися по ринку, накупити сервелату, свіжих овочів, якщо пощастить — в’язку бананів на свято. Он, знайомий з роботи пропонує дістати шампанського майже за держціною — у нього брат на базі працює.

Як, вони не хочуть свята?! Як їм не соромно, подумали б про інших!

І взагалі, я дивлюся, ви відриваєтеся від колективу. На суботник не хотіли йти, на купівлю сервізу з синіми квіточками записуватися відмовилися, хоча у нас весь відділ записався, меблеву стінку досі так і не дістали, «Трьох мушкетерів» по телевізору не дивилися. Ви якісь не радянські неначе…

Ну як вам, зрозуміло тепер, чому «всі так роблять»? От хіба що дітей хрестити — це сучасне пошесть, зате раніше всі йшли в жовтенята, піонери і комсомольці. І спробуй тільки сказати «не хочу»!

Звички старшого покоління вже не задалбывают. Задовбує, коли молоді та нові під впливом предків захлинаються в прагненні повернути країну туди, де «дерева були вищі і ракети товщі», щоб потім знову стояти в чергах за заморським фруктом апельсином (більше двох кіло в одні руки не давати!), радіти будь-якого приводу посвяткувати, коли можна витратити заначку і купити рідкісних делікатесів, і принижуватися перед секретарем партосередку заради підпису на характеристиці з місця роботи для видачі турпутівки від обкому партії.

Не дай бог…